Про «кібербулінг» заговорили з популярністю соцмереж, у 21 сторіччі. Дослівно з англійської це слово перекладають як «віртуальне бикування». Кібербулінгом можна назвати рукотворну агресію, розповсюджувану через новітні інформаційно-комунікаційні засоби з метою нашкодити або принизити людину.

Кібербулінг – це переслідування інших осіб з використанням сучасних електронних технологій: ІНТЕРНЕТу (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів, смартфонів… .
      Це явище набирає в Україні все більших обертів, і вже настав час, говорити про нього, як про одну з найрозповсюдженіших форм насильства – кібертероризм.
Що, здебільшого, розцінюється проявом кібербулінгу?
 Відправка неприємних за змістом, образливих або погрозливих повідомлень, фотографій, листів, відеозаписів
 Телефонні дзвінки з погрозами або мовчанням
 Образливі висловлювання на форумах (в чатах)
 Видавання себе за когось іншого в чатах та форумах, в текстових повідомленнях, з негідними висловлюваннями та образами
 Отримування СПАМ – розсилки вище зазначеного змісту

Виявляти та боротись з кібертерористами важко, бо кібертероризм в молодіжному середовищі має свої особливості:
• Молодь спілкується між собою частіше приховано від дорослих, а спілкування у всесвітній мережі ІНТЕРНЕТ, позбавляє дорослих здійснювати контроль
• Швидке і багатоадресне розповсюдження інформації
• Частіше кіберпреслідувачі знають, кого они преследують, а їх жертвы не завжди знають, хто преслідує їх
• Перебування в ІНТЕРНЕТІ може бути анонімним
• Занижене почуття відповідальності кібертерористів
• Жертви кібернасильства, як і жертви інших форм насильства, приховують факти кібербулінгу по відношенню до себе (страх переслідувачів, та батьків, які можуть обмежити доступ до мобільного телефону, ІНТЕРНЕТу)


Ви можете поділитись цікавою статтею з друзями в соціальних мережах: