На допомогу педпрацівникам

Рекомендації педпрацівникам

Карантин, який оголосили по всій Україні через новий коронавірус, значно ускладнив та змінив нам життя. Сьогодні, коли в усьому світі говорять про запобіжні заходи, щоб захистити себе від вірусу COVID-19, важливо, щоб учні могли продовжувати навчатися і цей процес відбувався у середовищі доброзичливому та дружньому. Педагоги мають у цьому ключову роль.
Зараз перед кожним педпрацівником постало випробування як відпрацювати ці навички разом з учнями в реальному часі під час дистанційного навчання.
Ось кілька порад, як спілкуватися з учнями під час карантину:

Детальніше: ЯК ПЛАНУВАТИ ЧАС В ПЕРІОД КАРАНТИНУ.


На жаль, люди перебувають в стресових ситуаціях протягом всього життя. Без стресу жити неможливо.
Дана тема є дуже актуальною в зв'язку із теперішніми подіями в Україні.У результаті травмуючих подій людина почувається безпорадною і безсилою, не може самостійно знайти вихід із складної ситуації.

Детальніше: Стрес. Як протидіяти йому?

Правило 1. Спостерігайте за собою в процесі психологічного напруження. Аналізуйте: Що Ви відчуваєте на першій стадії стресу? Які відчутні зміни відбуваються у Вашому організмі на цій стадії? Скільки продовжується перша стадія Вашого стресу? Що з Вами відбувається, коли Ви втрачаєте самовладання?
Правило 2. Знайдіть індивідуальні засоби зупинки самого себе! На першій стадії стресу намагайтесь «перервати» свої дії: Зробіть паузу у спілкуванні, помовчіть декілька хвилин, не відповідайте на несправедливі обвинувачення, підвищення голосу співрозмовника тощо. Підійдіть до вікна. Порахуйте до 10. Випийте води, повільно її ковтаючи. Вийдіть з кімнати на свіже повітря та ін.
Правило 3. Необхідно перевести свою «негативну» енергію в іншу форму діяльності («Розрядити» домінанту в головному мозку і створити нову, конкурентну їй). Можна виконати такі дії: Привести до ладу свої ділові папери. За допомогою калькулятора підрахувати скільки днів Ви прожили, врахувавши високосні роки, а скільки годин? Вийти в коридор і поговорити з симпатичними співробітниками на нейтральні теми (про погоду, косметику, футбольний матч тощо); Зайти до туалетної кімнати і 2-3 хвилини потримати руки під холодною водою і т.п. Такі перерви слід практикувати тоді, коли Ви втрачаєте самовладання. Важливо, щоб дія «зупинка самого себе» стала звичкою, адже непедагогічні дії викладача можуть спричинити «ланцюгову реакцію» у поведінці учнів.
Правило 4. Слід проаналізувати, які моменти Вашого життя спричиняють позитивні емоції. Намагайтеся щодня приділяти хоч небагато часу заняттям, котрі приносять Вам задоволення та радість.


Джерело: Засоби саморегуляції поведінки в умовах професійно-педагогічного стресу. [електронний ресурс]. – режим доступу:
https://pidruchniki.com/16000302/pedagogika/zasobi_samoregulyatsiyi_povedinki_umovah_profesiyno-pedagogichnogo_stresu

      Що ж таке «множинний інтелект»? У 1983 році доктор Говард Ґарднер, професор Гарвардського університету, розробив теорію «множинного інтелекту». Її метою було допомогти батькам, педагогам, психологам та експертам у питаннях виховання краще розуміти, як діти обробляють і вивчають інформацію. Ґарднер припустив, що люди мають не тільки інтелектуальний потенціал, даний їм від народження, а й багато різних видів інтелекту.

Детальніше: Множинний інтелект: Його види.

1. «Прохання» (замість «наказу») «Прошу Вас…», «Будь ласка, сходіть…», «Не могли б Ви…».
2. «Рада» (замість «рішення»). «Я б Вам порадив...», «Я думаю, що...»), «От Вам порада досвідченої людини...».
3. «Довірча бесіда» (замість «допиту»). «Могли б Ви розкрити причину Вашого вчинку, якщо це не є таємницею...», «Чи можу я Вам...»
4. «Акцент на достоїнствах» (замість «критики»). «Ви такий працездатний...», «При Вашій охайності...», «Ваш тонкий смак дозволяє...», «Мені найбільше у Вас подобається...»
5. «Симпатія», що виявляється відкрито (замість «ярлика») «Я радий Вас бачити...», «Мені приємна бесіда з Вами...», «Я люблю працювати з Вашою групою...», «Будь ласка...»
6. «Проекція результату» (замість «погрози»). «Якщо Ви... то потім Вам...», «Якщо так, то тоді...». «Якщо Ви... то Вам доведеться...», «Якщо Ви...— то як Ви вважаєте потім, Вам...», «Якщо так, то тоді... як Ви припускаєте...».
7. «Стати на позицію вихованця» (замість «моралі») «Мені теж доводилося...», «Будь я на Вашому місці...», «Я раніше теж думав, що...»
8. «Обговорення на рівних» (замість «відходу від вирішення проблем дитини»). «Давайте разом...», «Подумаємо, чим це може закінчитися...», «Як Ви себе почуваєте...».
9. «Покладання повноважень» (замість «гіперопіки»). «Ви маєте право...», «Тепер Ви одержуєте право...», «Скористайся своїм правом...» або «Я не можу позбавити Вас ваших прав...», «Це Ваше... і тільки Ви можете прийняти остаточне рішення цього питання».
10. «Акцент на результаті діяльності» (замість «акценту на особистому успіху»). «Ми (Ви) сьогодні добре потрудилися», «...багато встигли», «Як добре вийшло!»

      Як вважає відомий німецький психіатр К. Леонгард, у 20-50% людей деякі риси характеру настільки загострені (акцентуйовані), що це за певних обставин призводить до однотипних конфліктів і нервових зривів. Акцентуація характеру - перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим, у результаті чого погіршується взаємодія з оточуючими людьми. Виявленість акцентуації може бути різноманітною - від легкої, помітної лише найближчому оточенню, до крайніх варіантів, коли треба замислюватися, чи немає хвороби - психопатії. Психопатія - хвороблива зміна характеру (при зберіганні інтелекту людини), у результаті якої різко порушуються взаємини з оточуючими, психопати можуть бути навіть соціально небезпечні для інших людей. Але, на відміну від психопатії, акцентуації характеру виявляються непостійно, з роками можуть суттєво зменшитись, наблизитися до норми.

Детальніше: Характеристика типів акцентуації характеру у підлітків

Сторінка 1 з 7